Шлях Нацiонального технiчного унiверситету "Харкiвський полiтехнiчний iнститут" у незалежнiй Українi, це шлях до вступу в Болонський процес, до iнтеграцiї в європейський та свiтовий освiтнiй простiр. А сам Харкiвський полiтехнiчний, вiдповiдно до визначення Хартiї, дiйсно є "центром культури, знання i дослiджень", якими є справжнi унiверситети. Iсторiя Харкiвської полiтехнiки з моменту її започаткування стала невiд’ємною частиною науково-технiчної, iнтелектуальної, культурної iсторiї України. З нею пов’язанi iмена лауреата Нобелiвської премiї Л. Д. Ландау, всесвiтньо вiдомих вчених - академiкiв М. М. Бекетова, П. П. Будникова, А К. Вальтера, А. М. Ляпунова, К. Д. Синельникова, В. А. Стеклова, Г. Ф. Проскури, В. I. Атрощенка, А. С. Бережного, а також засновника НТУ "ХПI" й Київської полiтехнiки В. Л. Кирпичова.
Вченi Харкiвського полiтехнiчного вiдiграли провiдну роль у зародженнi української технiчної науки в галузях механiки, теорiї мiцностi, прикладної хiмiї, авiацiї, ядерної фiзики та крiогенiки, електро- та теплоенергетики, тракторобудування, тепловозобудування тощо. А вихованцi унiверситету, їх уже понад 130 тисяч, визначали i визначатимуть технiчну полiтику в Українi. З них 22 стали дiйсними членами, член-кореспондентами Нацiональної Академiї наук, України, бiльш як 100 - отримали Державнi премiї.
Харкiвський полiтехнiчний ефективно використовує для свого розвитку всi можливостi, наданi йому статусом нацiонального вузу України. НТУ "ХПI" сьогоднi - це 23 факультети, 91 кафедра, Iнститут танкових вiйськ iм. Верховної Ради України, верстатоiнструментальний технiкум, науково-технiчна бiблiотека з фондом близько 2 млн томiв, мiжгалузевий iнститут пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв, центр дистанцiйної освiти, центр новiтнiх iнформацiйних технологiй, центр стратегiчного планування, науково-дослiдна частина, три науково-дослiдних iнститути. Працюють магiстратура, аспiрантура, докторантура, щороку спiвробiтники унiверситету захищають понад 50 кандидатських i докторських дисертацiй. В НТУ "ХПI навчаються понад 22 тисячi студентiв та 320 аспiрантiв, серед яких близько тисячi - iноземцi з 31 країни свiту. Їх навчають 1700 викладачiв, 160 з яких доктори наук i професори, а понад 800 - кандидати наук i доценти. Серед них 17 заслужених дiячiв науки i технiки та заслужених працiвникiв вищої школи України, 8 лауреатiв Державних премiй, 3 академiки та член-кореспонденти НАН України, 26 академiкiв галузевих АН України.
Унiверситет за останнi роки вiдкрив 35 нових спецiальностей, 7 нових кафедр, 5 нових факультетiв, серед них нiмецький факультет, запровадженi навчальнi курси англiйською мовою
На пiдставi моделi фахiвця ХХI столiття в унiверситетi розроблене нове поколiння навчальних планiв та графiк навчального процесу. У них закладено струнку систему пiдготовки студентiв до науково-дослiдної роботи, а також основи реалiзацiї принципу випереджальної освiти. До цих планiв включено 319 дисциплiн з вивчення високих технологiй, 162 дисциплiни з вивчення нових видiв енергiї та енергозберiгаючих технологiй, введено 222 мiждисциплiнарних курси.
Структура "бакалавр-магiстр", як провiдний тезис Болонської декларацiї, стала свiтовим стандартом i сприяє визнанню європейських ступенiв в Європi i свiтi. В нашому унiверситетi , починаючи з 1996 року, запроваджена багатоступенева пiдготовка фахiвцiв за всiма формами навчання: денною, заочною, дистанцiйною. За заочною формою унiверситет готує сьогоднi молодших спецiалiстiв, бакалаврiв, спецiалiстiв, магiстрiв.. Зараз на заочному факультетi навчається 3200 студентiв. За останнi роки вiдкрита пiдготовка фахiвцiв за 15 спецiальностями i тепер унiверситет має змогу готувати за заочною формою навчання з 47 спецiальностей.
Розвиток дистанцiйної та заочної форм навчання дозволяє значно розширити доступ до вищої освiти, а також покращити якiсть навчання в тому числi i за денною формою. Проблемою впровадження дистанцiйного навчання унiверситет займається з початку 90-х рокiв минулого столiття i посiдає провiднi позицiї у цьому напрямку в Українi. Досягнення унiверситету в галузi дистанцiйної освiти пiдзначено Золотою медаллю на виставцi "Освiта України 2004".
НТУ "ХПI" - один iз засновникiв навчально-науково-виробничого комплексу "Академiя дистанцiйної освiти". Серед засновникiв комплексу - Українська академiя державного управлiння при Президентi, Iнститут засобiв навчання Академiї педагогiчних наук України, пiдприємство "Парус-Україна" i два вузи - наш i Нацiональний аерокосмiчний унiверситет "ХАI".

У травні 2006 року ДоНТУ відзначив своє 85-річчя. Наш вуз - це перший навчальний заклад у Донбасі й один із перших вузів в Україні.
Історію ДонНТУ можна розділити на кілька етапів:
1921-1926 - Донецький гірничий технікум,
1926-1935 - Донецький гірничий інститут,
1935-1960 - Донецький індустріальний інститут,
1960-1993 - Донецький політехнічний інститут,
з 1993 - Донецький державний технічний університет,
з 2001 - Донецький національний технічний університет.
Становлення першого в Донбасі вузу проходило у вкрай несприятливих умовах. Після громадянської війни не діяли шахти, металургійні, коксові, машинобудівні заводи, були зруйновані залізниці. Нове керівництво країни надавало велике значення відновленню Донбасу. Для цього необхідні були інженерні кадри. У той час в Донбасі працювало всього 189 гірничих інженерів і гірнича промисловість гостро потребувала фахівців високої кваліфікації. Враховуючи це, в Юзовці вирішено було відкрити технікум. У 20-і роки в Україні технікуми були вищими навчальними закладами і готували фахівців вузької спеціалізації, у той час як інститути готували керівників виробництва, адміністраторів. За рішенням міських властей знову створюваному навчальному закладу - Донтехнікуму - виделіли будинок колишнього Комерційного училища (нині 2-й навчальний корпус) і напівзруйновані козацькі казарми. За короткий термін був проведений їх ремонт і 30 травня 1921 р. відбулось офіційне відкриття Донтехнікуму. Перший набір студентів складав 208 чол. Великою проблемою став підбір викладацьких кадрів. Для ведення спеціальних предметів запрошувались інженери з промислових підприємств. Із 1923 р. в технікумі стали працювати професори із Харкова, Єкатеринослава, Новочеркаська та інших міст.

Національний аграрний університет оголошує прийом студентів на перший курс навчання на 2007 — 2008 навчальний рік!

Херсонський державний університет сьогодні - це:
багатопрофільний науково-педагогічний і культурно-освітній центр півдня України;
денна, заочна, екстернатна форми навчання з контингентом у 8000 студентів з 23 регіонів України та країн СНД;
18 академіків і членів-кореспондентів українських і міжнародних академій наук, 68 професорів, 234 доценти;
650 аспірантів, докторантів, біля 1000 викладачів і співробітників;
Академічний ліцей і Центр довузівської підготовки;
науково-дослідна робота з вузами Києва, Одеси, Криму;
4 учбово-лабораторних корпуси, два дев’ятиповерхових гуртожитки і один п’ятиповерховий, санаторій-профілакторій, водна станція на березі Дніпра, бібліотека, пансіонат на березі Чорного моря, студентське кафе, обсерваторія, три спортивних і дві актові зали, парк сільськогосподарської техніки.

Європейський університет ставить за мету формувати високоосвічену, професійну еліту України, вільну і творчу, здатну на самостійне мислення і активні дії в галузі економіки, управління та інформаційних технологій на базі глибоких найсучасніших наукових знань і технологій, усвідомлення збалансованості суспільних ідей і особистісних устремлінь.
Сьогодні концепція університету не тільки довела свою доцільність і все повніше реалізується, а й набуває нового змісту досягнутого в рамках розвитку під впливом, соціально-політичних чинників в Україні, а також нових, зовнішньоекономічних умов, зокрема в Європі.
З часу заснування навчального закладу сформульована і втілюється в життя концепція діяльності університету «Вчись, працюючи!». Вона передбачає єдність чотирьох основних завдань:
органічне поєднання теорії і практики;
глибоке знання основ новітніх технологій;
вільне володіння англійською або німецькою мовами;
виконання дипломної роботи на базі реальних даних і матеріалів.
Роки розвитку університету збігаються з роками становлення незалежності України, формування ринкових відносин, роками боротьби за утвердження приватної власності, розвитку демократизації суспільно-політичних відносин, інтеграційних процесів у світі, які як об’єктивні чинники, зумовили й нові завдання університету. Серед основних завдань:
розвиток науково-дослідницької діяльності; формування системи та структури науково-дослідницької роботи; формування у студентів практичних умінь, конкурентоспроможності на ринку праці;
активізація заходів щодо інтеграції в європейський освітянський простір;
поєднання вітчизняного і світового освітянського досвідів на базі найсучасніших технологій, інтеграція українського досвіду у світову, насамперед європейську систему освіти;
орієнтація фундаментальних і професійних навчальних курсів на світові стандарти, виховання сучасної культури мислення, що забезпечить випускникам можливість швидко адаптуватися до змін як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринках праці;
ширше впровадження в навчальний процес можливостей Інтернету, інформаційних технологій, повне матеріальне та кадрове забезпечення навчальних дисциплін;
впровадження в навчальний процес оригінальних спецкурсів, програм і проектів;
створення збалансованої системи наступності і перспективи на базі досягнутих можливостей університету, здійснення освітньою діяльності за усіма освітніми рівнями у різноманітних формах, а також через аспірантуру;
створення сприятливих умов для гуманітарного і соціально-політичного формування молоді за високими духовними, національно-патріотичними цінностями, здатної до творчого і критичного мислення, активних дій заради затвердження принципів демократії, добра і справедливості;
розробка програм з відбору обдарованої молоді до навчання в університеті, формування системи цільового набору, розвиток гімназії «Євроленд», широке впровадження системи «Університетські курси в середній школі», початкової економічної освіти в старших класах;
удосконалення мережі філій, піднесення якості їх кадрового та матеріального забезпечення.