Первые вкладыши были выпущены на Мелитопольском заводе в 1952г. Постепенно расширялся ассортимент продукции и география поставок, и к 1970 году предприятие «Автозапчасть», бывшее название предприятия, стало одним из ведущих в этой области. В честь 50 юбилея завода, а также в связи с изменившимся характером выпускаемой продукции, в 1978 году предприятие было переименовано в «Автогидроагрегат». В следующем году предприятие начинает осваивать новую продукцию – сталеалюминевые вкладыши, и продукцию начинают покупать 37 стран.
С 1980 года предприятие приступает к выпуску более широкого ассортимента вкладышей и упорных шайб для двигателей грузовых и легковых автомобилей: ГАЗ-21; 24 - "Волга"; ВАЗ-2101; 2108-"Жигули", ЗАЗ-1102 - "Таврия", ЗАЗ-968; "Москвич-412"; ГАЗ-53, ЗИЛ-130; 157; "КамАЗ"; ЯМЗ-236; 238; "Икарус"; СМД-20; 60 (Харьковский завод тракторных двигателей); Д 240 – Минский Моторный завод; MT-10 (Киевский завод мотоциклов).
В этот период Мелитопольский завод «Автогидроагрегат» поставляет свои вкладыши на следующие заводы бывшего Советского Союза: Ярославский, Минский и Мелитопольский моторные заводы, Кутаисский автомобильный завод, Петропавловский завод малолитражных двигателей, Свердловский и Миасский заводы автозапчастей, Уфимское моторостроительное производственное объединение, Луганский завод коленвалов. После развала Советского Союза промышленные предприятия Украины переживали трудные времена. Это коснулось и нашего завода. И только после реструктуризации завода и выделения производства подшипников скольжения в отдельное предприятие – ООО «Мелитопольский завод подшипников скольжения» , 15 августа 2000 года, предприятие получило возможность развития.
В настоящее время ООО «МЗПС» является единственным производителем подшипников скольжения для автомобильных и тракторных двигателей в Украине и одним из трех лидирующих предприятий этой отрасли в СНГ.

Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.
За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.
Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.
Сьогодні університет має 18 факультетів: механіко-математичний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, біологічний, філософський, геолого-географічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, факультет підвищення кваліфікації, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.
На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається близько 12 тис. студентів та слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тис. викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 200 докторів наук, професорів та близько 800 кандидатів наук, доцентів.
Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.
В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус “національного” і присвоєно ім’я його засновника – В.Н.Каразіна.
Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.