Національний аграрний університет оголошує прийом студентів на перший курс навчання на 2007 — 2008 навчальний рік!

У травні 2006 року ДоНТУ відзначив своє 85-річчя. Наш вуз - це перший навчальний заклад у Донбасі й один із перших вузів в Україні.
Історію ДонНТУ можна розділити на кілька етапів:
1921-1926 - Донецький гірничий технікум,
1926-1935 - Донецький гірничий інститут,
1935-1960 - Донецький індустріальний інститут,
1960-1993 - Донецький політехнічний інститут,
з 1993 - Донецький державний технічний університет,
з 2001 - Донецький національний технічний університет.
Становлення першого в Донбасі вузу проходило у вкрай несприятливих умовах. Після громадянської війни не діяли шахти, металургійні, коксові, машинобудівні заводи, були зруйновані залізниці. Нове керівництво країни надавало велике значення відновленню Донбасу. Для цього необхідні були інженерні кадри. У той час в Донбасі працювало всього 189 гірничих інженерів і гірнича промисловість гостро потребувала фахівців високої кваліфікації. Враховуючи це, в Юзовці вирішено було відкрити технікум. У 20-і роки в Україні технікуми були вищими навчальними закладами і готували фахівців вузької спеціалізації, у той час як інститути готували керівників виробництва, адміністраторів. За рішенням міських властей знову створюваному навчальному закладу - Донтехнікуму - виделіли будинок колишнього Комерційного училища (нині 2-й навчальний корпус) і напівзруйновані козацькі казарми. За короткий термін був проведений їх ремонт і 30 травня 1921 р. відбулось офіційне відкриття Донтехнікуму. Перший набір студентів складав 208 чол. Великою проблемою став підбір викладацьких кадрів. Для ведення спеціальних предметів запрошувались інженери з промислових підприємств. Із 1923 р. в технікумі стали працювати професори із Харкова, Єкатеринослава, Новочеркаська та інших міст.

Шлях Нацiонального технiчного унiверситету "Харкiвський полiтехнiчний iнститут" у незалежнiй Українi, це шлях до вступу в Болонський процес, до iнтеграцiї в європейський та свiтовий освiтнiй простiр. А сам Харкiвський полiтехнiчний, вiдповiдно до визначення Хартiї, дiйсно є "центром культури, знання i дослiджень", якими є справжнi унiверситети. Iсторiя Харкiвської полiтехнiки з моменту її започаткування стала невiд’ємною частиною науково-технiчної, iнтелектуальної, культурної iсторiї України. З нею пов’язанi iмена лауреата Нобелiвської премiї Л. Д. Ландау, всесвiтньо вiдомих вчених - академiкiв М. М. Бекетова, П. П. Будникова, А К. Вальтера, А. М. Ляпунова, К. Д. Синельникова, В. А. Стеклова, Г. Ф. Проскури, В. I. Атрощенка, А. С. Бережного, а також засновника НТУ "ХПI" й Київської полiтехнiки В. Л. Кирпичова.
Вченi Харкiвського полiтехнiчного вiдiграли провiдну роль у зародженнi української технiчної науки в галузях механiки, теорiї мiцностi, прикладної хiмiї, авiацiї, ядерної фiзики та крiогенiки, електро- та теплоенергетики, тракторобудування, тепловозобудування тощо. А вихованцi унiверситету, їх уже понад 130 тисяч, визначали i визначатимуть технiчну полiтику в Українi. З них 22 стали дiйсними членами, член-кореспондентами Нацiональної Академiї наук, України, бiльш як 100 - отримали Державнi премiї.
Харкiвський полiтехнiчний ефективно використовує для свого розвитку всi можливостi, наданi йому статусом нацiонального вузу України. НТУ "ХПI" сьогоднi - це 23 факультети, 91 кафедра, Iнститут танкових вiйськ iм. Верховної Ради України, верстатоiнструментальний технiкум, науково-технiчна бiблiотека з фондом близько 2 млн томiв, мiжгалузевий iнститут пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв, центр дистанцiйної освiти, центр новiтнiх iнформацiйних технологiй, центр стратегiчного планування, науково-дослiдна частина, три науково-дослiдних iнститути. Працюють магiстратура, аспiрантура, докторантура, щороку спiвробiтники унiверситету захищають понад 50 кандидатських i докторських дисертацiй. В НТУ "ХПI навчаються понад 22 тисячi студентiв та 320 аспiрантiв, серед яких близько тисячi - iноземцi з 31 країни свiту. Їх навчають 1700 викладачiв, 160 з яких доктори наук i професори, а понад 800 - кандидати наук i доценти. Серед них 17 заслужених дiячiв науки i технiки та заслужених працiвникiв вищої школи України, 8 лауреатiв Державних премiй, 3 академiки та член-кореспонденти НАН України, 26 академiкiв галузевих АН України.
Унiверситет за останнi роки вiдкрив 35 нових спецiальностей, 7 нових кафедр, 5 нових факультетiв, серед них нiмецький факультет, запровадженi навчальнi курси англiйською мовою
На пiдставi моделi фахiвця ХХI столiття в унiверситетi розроблене нове поколiння навчальних планiв та графiк навчального процесу. У них закладено струнку систему пiдготовки студентiв до науково-дослiдної роботи, а також основи реалiзацiї принципу випереджальної освiти. До цих планiв включено 319 дисциплiн з вивчення високих технологiй, 162 дисциплiни з вивчення нових видiв енергiї та енергозберiгаючих технологiй, введено 222 мiждисциплiнарних курси.
Структура "бакалавр-магiстр", як провiдний тезис Болонської декларацiї, стала свiтовим стандартом i сприяє визнанню європейських ступенiв в Європi i свiтi. В нашому унiверситетi , починаючи з 1996 року, запроваджена багатоступенева пiдготовка фахiвцiв за всiма формами навчання: денною, заочною, дистанцiйною. За заочною формою унiверситет готує сьогоднi молодших спецiалiстiв, бакалаврiв, спецiалiстiв, магiстрiв.. Зараз на заочному факультетi навчається 3200 студентiв. За останнi роки вiдкрита пiдготовка фахiвцiв за 15 спецiальностями i тепер унiверситет має змогу готувати за заочною формою навчання з 47 спецiальностей.
Розвиток дистанцiйної та заочної форм навчання дозволяє значно розширити доступ до вищої освiти, а також покращити якiсть навчання в тому числi i за денною формою. Проблемою впровадження дистанцiйного навчання унiверситет займається з початку 90-х рокiв минулого столiття i посiдає провiднi позицiї у цьому напрямку в Українi. Досягнення унiверситету в галузi дистанцiйної освiти пiдзначено Золотою медаллю на виставцi "Освiта України 2004".
НТУ "ХПI" - один iз засновникiв навчально-науково-виробничого комплексу "Академiя дистанцiйної освiти". Серед засновникiв комплексу - Українська академiя державного управлiння при Президентi, Iнститут засобiв навчання Академiї педагогiчних наук України, пiдприємство "Парус-Україна" i два вузи - наш i Нацiональний аерокосмiчний унiверситет "ХАI".

Химико-технологический факультет - один из старейших в институте. Созданная в 1922 году кафедра, готовившая специалистов по технологии неорганических веществ,явилась основой созданного в 1933 году в составе Одесского политехнического института химико-технологического факультета.Возглавлял эту кафедру (ныне кафедра технологии неорганических веществ и экологии) видный ученый и общественный деятель профессор Лопатто Э.К., который был первым деканом факультета.
B 1934 году факультет осуществил первый выпуск 40 инженеров - химиков технологов, дипломные проекты которых имели реальное промышленное значение - половина из них была использована для усовершенствования производства. В эти годы при активном участии профессора Лопатто Э.К. была создана технология непрерывного метода получения суперфосфата, внедренное на Одесском суперфосфатном заводе в 1936 году. Выпускники кафедры и ее сотрудники Боресков Г.К., Большаков А.Г., Вязовов В.В. организовали первую в СССР научную школу по глубокому изучению абсорбционных процессов.
Во время Великой Отечественной войны сотрудники факультета принимали участие в обороне Одессы, трудились на предрприятиях оборонной промышленности на Урале, в Казахстане. Уже в 1945 году возрожденный факультет выпустил первых специалистов. С 1954 года факультет стал интенсивно развиваться - были открыты две новые специальности: приборы управления и контроля химических производств; машины и аппараты химических производств. Была организована кафедра технологии основного и нефтехимического синтеза /1959/, которую возглавил профессор Дашевский М.М.
В 1970 году факультет получил новый пятиэтажный корпус. Значительно укрепилась и расширилась лабораторная база, успешно развивались общеобра зовательные и общеинженерные кафедры - общей и неорганической химии, аналитической и физической химии, процессов и аппаратов химических производств, программирование и применение ЭВМ.
Факультет в разные периоды возглавляли: профессор Лопатто Э.К., доцент Григорьев Л.Т., профессор Большаков О.Г., доцент Васютинский А.И., профессор Алексеева Л.А., доцент Гогунский В.Д., профессор Новохатский И.А., профессор Кожухарь В.Я. На данное время в составе факультета работают 3 кафедры - 2 профилирующие и 1 обще инженерная.